Лікування від алкоголізму у Вінниці

Лікування від алкоголізму Вінниця складне завдання, вирішення якого досягається шляхом спільних зусиль пацієнта та лікаря. Однією з головних умов успішного лікування алкогольної залежності є внутрішня мотивація, встановлення пацієнта на лікування. Щире бажання лікуватися і жити якісним, повноцінним, щасливим життям без вживання алкоголю, дає сильний імпульс для позбавлення алкоголізму. Слід розуміти, що алкоголізм – це не шкідлива звичка, а хронічне психічне захворювання, в основі якого патологічний потяг до алкоголю. Алкогольна залежність входить до міжнародної класифікації хвороб (МКБ-10), у блоці F10.0 – F11.

Виділяють 3 основні етапи лікування від алкоголізму:
1 ЕТАП
Виведення із запою та стабілізація психічного та фізичного стану пацієнта

2. ЕТАП
Протирецидивне лікування алкоголізму — психофармакотерапія та психотерапія

3. ЕТАП
Реабілітація та соціальна адаптація пацієнта

1 етап лікування алкоголізму – медикаментозний (алкогольна детоксикація) – терапія гострого алкогольного розладу та алкогольного абстинентного синдрому.

Алкогольна детоксикація (alcohol detoxification) передбачає переривання вживання алкоголю і пом'якшення гострого алкогольного абстинентного синдрому (похмілля) фармакологічними способами, в першу чергу – пацієнтам необхідні внутрішньовенні краплинні інфузії, переважно ізотонічним розчином натрію хлориду, так як онов калію та магнію. У важких випадках при багатоденних запоях з великою кількістю алкоголю застосовується інтенсивна інфузійна терапія (крапельниці) препаратами бурштинової кислоти (реамберін, цитофлавін).

Стандарти надання наркологічної допомоги розроблені МОЗ РФ передбачають обов'язкове призначення седативних препаратів: агоністи гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), наприклад, похідними бензодіазепіну (феназепам, фенорелаксан, транквізепам).

Вітамінотерапія необхідна складова лікування алкогольної залежності на всіх етапах: група «В» (тіамін, піридоксин, ціанокабаламін), нікотинова кислота «PP», вітамін «С»

Серцево-судинні засоби (мілдронат, аспаркам, кардіомагніл) також є невід'ємною частиною лікування алкоголізму, оскільки серце і судини сильно страждають при постійному зловживанні спиртними напоями.

Ноотропні препарати (фенібут, пірацетам, пікамілон) входять до комплексної програми лікування алкоголізму і в деяких випадках приймаються тривалий час як підтримуюча терапія.

Таким чином, інфузійна терапія необхідна для детоксикації, регідратації, компенсації дефіциту електролітів та внутрішньовенного введення препаратів.

Тяжка стадія алкогольної абстиненції (похмілля) призводить до різних порушень водно-електролітного балансу в організмі, який може дійти до критичного ступеня, і в цьому випадку ризик смертельного исхода дуже високий.

Саме тому інфузійна терапія (крапельниці) є обов'язковою умовою виведення пацієнта із запою та сприяє подальшій стабілізації стану пацієнта на 1 етапі лікування алкогольної залежності.

Крім внутрішньовенних краплинних інфузій лікар психіатр-нарколог за показаннями та станом пацієнта призначає уколи та таблетовані препарати.

На 2 етапі важливою складовою лікування алкоголізму є протирецидивна терапія, яка допомагає запобігти можливим загостренням патологічного потягу до алкоголю та поновленню прийому спиртних напоїв. Для цього проводиться так звана заборонна процедура із психотерапевтичною підтримкою «кодування» алкоголізму. В організм пацієнта вводиться препарат, що містить діючу речовину-дисульфірам, у результаті формується непереносимість алкоголю.

Препарат дисульфірам блокує активність ферменту алкогольдегідрогенази та в організмі людини при взаємодії з алкоголем накопичується оцтова кислота та продукти неповного біохімічного розпаду алкоголю – розвивається алкоголь дисульфірамова реакція.

При виникненні цієї реакції пацієнт відчуває сильний дискомфорт, нудоту, блювання, підвищення артеріального тиску, почастішання пульсу, підвищене потовиділення, почервоніння шкірних покривів, жар по всьому тілу, можливий розвиток панічних атак та страху смерті.

Вкрай неприємні відчуття, які виникають при вживанні навіть невеликих доз алкоголю, змушують пацієнта раз і назавжди відмовитися від вживання спиртних напоїв.

Важливо пам'ятати, що алкоголь дисульфірамова реакція виникає тільки при вживанні алкоголю внутрішньо при попаданні спирту етилового на слизову оболонку шлунка. При збереженні режиму тверезості пацієнт почувається чудово і не відчуває жодних неприємних переживань.